26 червня день народження компанії Квота
Пам'яті засновника, публікуємо інтерв'ю, яке вийшло в журналі «Хобі» у 2008
Із винахідником інженером-конструктором, директором тернопільської фірми КВОТА Володимиром Мелихом ми познайомилися у день, коли він презентував свою нову книгу.
Ось я тримаю її в руках – книжкову новинку, із дещо, здавалося б, такою прозаїчно-технічною назвою «Наладка процесу лиття пластмасових деталей під тиском». Але одразу ж подумалося: для людей із технічною освітою, для тих, чия діяльність стосується новинок науки і техніки, сама назва одразу ж розкриває суть і важливість викладеного у книзі.
- Необхідність такого видання назріла давно, - каже мій співбесідник, редактор і упорядник книги Володимир Ярославович Мелих. – По суті. Це універсальна інструкція для наладчиків термопластавтоматів. У ній викладено інформацію, що стосується буквально кожного кроку спеціаліста, який готує ливарну машину до роботи і керує самим процесом лиття пластмасових деталей.
- Тобто, це – своєрідний посібник-довідник як для тих, хто тільки освоює складний технологічний процес, так і для тих, хто вже має певний досвід у цій справі?
- Саме так, - відповідає він і розповідає, як виникла ідея створення книги.
Підприємство КВОТА, яке він заснував, крім підбору і постачання нормалізованих деталей, корпусів, блоків, розрахунків виготовлення і впровадження гарячеканальних систем, займається ще й проектуванням та випуском різноманітних форм та штампів.
Фірма давно співпрацює з діловими партнерами з Франції, Німеччини, Австрії, Швейцарії, Польщі. Звідти до Тернополя постачають різноманітні матеріали для інструментального виробництва, після цього з цехів КВОТА виходить готова продукція. Її споживачі – не лише згадані закордонні країни, але й заводи Києва, Харкова, Запоріжжя, Дніпра, Донецька і Луганська.
- Беручи участь у багатьох міжнародних виставках, Володимир Мелих зрозумів, що настав час узагальнити певний досвід лиття пластмасових деталей під тиском. На той момент жодної довідкової або методичної літератури з цих питань в Україні не було.
Своєю ідеєю він поділився з польськими колегами Генріком Завістовським та Шимоном Зембою, які мають авторитет у діловому світі Європи. Так, Генрік Завістовський тривалий час викладав у Варшавській політехніці дисципліни, пов’язані із переробкою пластмас, він співавтор п’яти технічних видань і понад ста публікацій та засновник фірми “PLASTECH-H Zawistowski”. Шимон Земба працює у згаданому варшавському ВНЗ, спеціалізується на проблемах оптимізації процесів переробки пластмас. Вони підтримали пропозицію щодо видання фахової книги українською мовою; запропонували зібрати матеріали по згаданій темі - і через кілька місяців книга побачила світ.
Із розмови з Володимиром Ярославовичем зрозуміло, що книга, яка вийшла під його редакцією – своєрідна квінтесенція захоплення, що оволоділо цією людиною вже давно. Світ техніки, зокрема, гальваніки, виробництва виробів із пластмас – хобі Володимира Мелиха, яке не полишає його все свідоме життя. Дитинство, юність, студентські роки – іграшкові конструктори, власні моделі літаків, автомашин, різноманітних механізмів – це те середовище, в якому найкраще почувався Володимир.
Згадує, як ще під час навчання в школі самотужки склав «гібрид» мотоцикла і велосипеда. І це «диво техніки» тривалий час возило хлопчаків цілої вулиці. Пізніше зробив із старих запчастин тракторець, який полегшував працю на городі – орав, підгортав, боронував землю. Книги, книги, книги…. Допізна засиджувався у читальному залі, вдома зачитувався тодішніми журналами «Техника - молодежи», «Наука и жизнь», «Знання та праця». Тож, зрозуміло, обрав собі фах інженера, закінчивши політехнічний ВНЗ (Тернопільське відділення Львівської політехніки).
До Володимира по допомогу йшли не лише однокурсники, а й студенти-заочники – за ніч встигав робити контрольні завдання, знаходив час і для допомоги колегам у виконанні курсових робіт. Уже на виробництві пройшов шлях від учня майстра, слюсаря-монтажника до головного конструктора провідного науково-виробничого підприємства у Тернополі «Техінмаш». Займався розробками у сфері гальваніки, а також упаковки
Із розпадом Радянського Союзу засновує свою фірму. В умовах постійної ринкової конкуренції об’єднав колектив навколо однієї ідеї – інтеграції у світовий ринок. Розумів, що для цього у виробництво необхідно впроваджувати найсучасніші технології та стандарти найвищого ґатунку. Поступово як основний вектор діяльності фірма КВОТА обрала шлях надання технічної допомоги українським підприємствам, котрі виготовляють устаткування для різноманітних прес-форм і промислових штампів. У цій сфері Володимир Мелих до попередніх патентів у сфері гальваніки додає нові винаходи, які стосуються розробок, проектування, виробництва сучасної оснастки пластичних мас.
Разом із однодумцями він впроваджує у виробництво гарячеканальні системи. Суть останніх полягає в тому, що стиснута речовина, з якої згодом має вийти заготовка, піддається операціям із безвідходним виробництвом. Звідси – висока економія сировини, зменшення часу на виготовлення деталей та зниження кількості браку, витраченої енергії на технологічний процес, що призводить до підвищення якості виробів та меншої їх собівартості.
Новації, які запроваджують у Квота, дозволили застосувати так звані стандартизовані елементи, що скорочують час виготовлення прес-форм, зменшують витрати матеріалів, продовжують термін експлуатації виробів.
Сьогодні, фірма, заснована Володимиром Мелихом, є офіційним представником польської фірми FCPK BYTOW, котра входить до складу американської корпорації «Superior Die set Corporation» з 80-літнім досвідом виготовлення оснастки.
Роздумуючи над чинниками науково-технічного прогресу, Володимир Ярославович, автор майже десятка винаходів, каже, що в основі прогресивного поступу будь-якого підприємства, зрештою, всього суспільства лежить жага до пізнання.
- Світ потребує нестандартного глибокого мислення, - каже Володимир Мелих. – Єдиним надійним способом просування вперед є генерація ідей. Усе починається із захоплення, хобі, що згодом стає частиною роботи, всього життя.
- Розумієте, от взяв я на роботу п’ятьох випускників одного із технічних ВНЗ. І з них тільки двоє залишилися працювати у нас, - продовжив мій співрозмовник. – З іншими розпрощався. Причина – не було в хлопців азарту, бажання творити, шукати щось нове, самовдосконалюватися. Коли людина раз-по-раз поглядає на годинник і чекає, коли вже нарешті закінчиться робочий час, щоб поспішити на дискотеку, то все – з неї творчого працівника не вийде. Хочу, щоб молоді люди були цілеспрямованими. Завдяки роботі розвивали свій інтелект, відчували смак перемоги, коли проходиш шлях від ідеї до впровадження задуму в життя.
Володимир Ярославович має право так казати, бо його винаходи і технічні розробки реалізувалися на багатьох підприємствах, у науково-дослідних інститутах України та Росії. Навіть ізраїльські науковці зацікавилися його розробкою, що стосується осушення повітря, яке потрапляє в різноманітні радіоприлади.
Володимир Мелих вважає, що людина не повинна втратити з часом дитячу здатність дивуватися всьому новому, а має налаштовувати себе на відкриття і здатність до глибокого мислення. Саме винахідництво, на переконання мого співбесідника, - це одна із форм творчої діяльності, яка потребує значних інтелектуальних, емоційних, фізичних сил аби щось створювати, апробувати, аби експериментувати. Бо життя без такого захоплення прісне.
У родині Мелих цінують і поважають працю кожного. Дружина Володимира Ярославовича Юлія – підприємець, директор фірми. Дочка Ольга навчається на магістратурі Києво-Могилянської академії, отримує стипендію ім. Володимира Гетьмана й підвищену студентську стипендію. До речі, це Ольга допомагала батькові перекладати з польської мови матеріали до книги, про яку йшлося на початку розповіді. Дочка Катя, дев’ятикласниця, теж добре навчається, має творчі здібності. Воно й зрозуміло: кожна творча, захоплена чимось особистість, а саме такою особистістю є Володимир Мелих, завжди створює навколо себе потужне енергетичне поле, яке додає сили тим, хто хоче дивуватися, захоплюватися і пізнавати світ.
Автор: Олег Снітовський
Журнал «Хобі», березень 2008, ст. 62-65
